![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=91.7){kind=small}
Коли його купував, то одразу ж планував, що він поїде до мами в село і кататися я буду на ньому лише на вихідних. Але варто було проїхатися декілька вечорів по місту і попередня думка вже не здавалася настільки однозначною. Годинку після роботи покрутити педалі - це ж просто шикарно :)
Але, але ... В найближчих планах в мене значиться ремонт і на найближчий місяць-другий в квартирі буде невеликий адь - вся мебля буде переміщена у вітальню, і місця для двоколісного товариша зараз не знайдеться. Тому він все ж попрямував до мами.
Хоч відстань і не далека (приблизно 25 км), але їхати по дорогах загального користування я все ж не наважився. Вирішив до станції Квітневе (за Здолбуновим) проїхатися залізницею, а вже від Квітневого через Цурків, Підцурків і Уїздці докрутити до свого Кунина.
Заздалегідь придбав квиток, точніше квитки - для велосипеда потрібен окремий, який по вартості становить 50% від звичайного. Придбати цей спешл квиток можна у вантажній касі на вокзалі (хоча це я такий завбачливий, думаю, що можна набагато простіше придбати все у вагоні в провідника). Зранку приїхав весь такий красивий (звісно, що у повному екіпіруванні - у формі, шоломі, окулярах) на вокзал. Вагон був 10, хоча по ходу руху потягу він був першим :) Україна, що тут ще скажеш ... Чемна провідниця сказала, що в передній частині вагона є спеціальне місце, де можна поставити велосипед. Загалом - доволі комфортно. Але комфортно їхати 40-50 хвилин, як таким потягом добиратися до Львова не уявляю. Точніше вже забув:), у студентські часи траплялося їхати і так.
Хоч село Квітневе і є, але станції такої немає. Є станція з романтичною назвою "128 кілометр". З десятихвилинним запізненням все ж дісталися до цих кілометрів і БІНГО, перший успіх :) Потяг припаркувався так, що мій десятий, тобто перший вагон заїхав вже за перон. Рамантіка :) Велосипед на плече і зіскакувати з метрової висоти на всипаний щебенем похилий пригірок. Єхххх ...
Отож Квітневе. Жодного разу тут не був. Дістаю телефон, чіпляю його до рами - вмикаю iGo і поїхали. Місцеве населення дивилося на мене підозріло :) Особливо підозрілі погляди я ловив, коли моє ДжиПиСі говорило "на блежайшем перекрёстке поверните налево" :)) Хоч і підозріло, але як велять сільські традиції - кожен другий зі мною вітався :) До речі, яка перевага роверів типу "України"? Я вам відповім. Коли воно їде, то рипить і дзвенить так, що його чути на декілька десятків метрів довкола. Я ж пересуваюся тихенько і якщо ширину дороги займають місцеві три тітоньки, які ідучи обговорюють місцеві новини, то доводиться здаля їх гукати і просити себе пропустити. Дякую, і від'їжджаючи відчуваю їхні погляди в себе на спині - думаю, що на найближчі півдня їхньою головною новиною став я :)
Дорога з Цуркова до Уїздців називається "дубенський шлях". Дорога являє собою дуже погану бруківку, яку років 20 тому прийшло комусь в голову заасфальтувати. А десь 19 років тому цей асфальт почав руйнуватися, що він і робить до цих пір ... Не дорога, а просто п####ць. Я їхав дуже, і дуже, і дуже акуратненько, об'їжджав кожну ямку і кожен камінь, бо проколотися на цій суміші щебеню, гострої бруківки і залишків асфальту мені абсолютно не хотілося. Повільненько, але все ж доїхав до перехрестя з нормальною трасою по якій їхати ну просто кайф. Перевага села моєї мами (ще раз нагадаю - Кунин) це те, що машин тут ну дуже і дуже мало. По головній дорозі із Здовбиці до Мізоча можна зустріти одну-дві машинки за п'ять хвилин, а є ділянки доріг до інших сіл, то там ці ж одна-дві машинки, при чому в обидві сторони, трапляються раз на 20-30 хвилин. Дорога вся твоя :)
Приїхав я, поснідав, трішки відпочив, пообідав, трішки поспав ... Красота :) Думаю, щось мало мені. Якраз вже вечоріло і вирішив ще коло проїхатися. Маршрут обрав Кунин - Залісся - Урвенна - Кунин. Крім свого Кунина в жодному з цих сіл жодного разу не був. Знову ж ставимо ДжПиЕс на виніс руля і поїхали :) Спершу проїхався грунтовою дорогою обабіч Кунинського лісу - ще раз переконався, що грунтовки не зовсім моє, асфальтова в мене душа :) Потім був шикарний шматочок асфальту, де тримав крейсерську швидкість в районі 25 км/год. А далі Залісся і вже в самому селі починається просто пекельна бруківка.
Таке враження, що хтось взяв каміння, висипав його на дорогу, потім так-сяк розрівняв його трактором і все. Уточнив у мами, вона каже, що ця бруківка не польська, а совітьска і їй вже більше як півстоліття. Їхати вгору по ній було ще більш менш, а от коли почався спуск - то кожен камінчик відчувався на руках. Де можна об'їхати обабіч траси - намагався там і об'їжджати, але така можливість була не завше. Після цієї бруківки зовсім по іншому подивився на різні північні класики, особливо на Париж - Рубе. Просто шалено заповажав Томі Бонена :) Спускаюся я, спускаюся і каже мій ДжиПиСи - "через 800 метров поверните налево", "через 300 метров поверните налево" ... Думаю, от круто, щас поверну і кінчиться це щастя. Тільки повертаю, дивлюся на таку ж бруківочну дорогу, яка ховається у долині і чую голос мого ДжиПиЕса "двигайтесь прямо 4,6 километра" ... АААА :))) Але ж що ж робити, рухаюсь :)
ДжиПиЕс це дуже хороша штука. Але, коли він прикріплений до рами, то і фотку не можна зробити (а пейзажі довкола дуже мальовничі), і думаєш - от тільки б ніхто не дзвонив :) Але можна пошту приймати. Їду я, бачу лист прийшов, відкрив, прочитав. Прям офіс на двох колесах. Ви скажете - збоченець! А я відповім - я знаю :)
І ще - кожна собака у кожному дворі вважала своїм обов'язком привітати мене своїм гав-гав-гав. Деякі навіть робили ласку і бігли вслід. Не любив собак, не люблю і любити не буду. Гррррр :)
А загалом - дуже класно проїхався, потрібно буде ще раз повторити цей маршрут, але з часом. В найближчих планах зробити коло по дорогах навколо Мізоча і з'їздити в Дермань. Хто має велосипед поруч з Рівним, а таких серед читачів цього ЖЖ багато - приєднуйтесь :) Гарантую класні безавтомобільні дороги, суперові краєвиди, і смачний борщ з варениками після поїздки :)
Технічні деталі пройдених ділянок:
1) Цурків - Кунин (трішки пізно вмикнув MyTracks, тому тут зафіксував маршрут не зовсім з початку):
Пройдено 10,24 км, час руху 00:56:28, середня швидкість пересування 10,88 км/год, максимальна швидкість 20,78 км/год, перепад висот 39 м.
2) Кунин - Залісся - Урвенна - Кунин
Пройдено 17,62 км, час руху 01:30:48, середня швидкість пересування 11,64 км/год, максимальна швидкість 27,9 км/год, перепад висот 85 м.
І звісно ж, карти пройдених маршрутів:
